Верховна Рада ухвалила закон, який скасовує трудові книжки у паперовому вигляді й передбачає перехід на електронний формат. Про це йдеться на сайті https://www.bbc.com/ukrainian.

Проте трудові книжки, які вважають рудиментом минулого століття, не зникнуть одразу. Передбачений 5-річний перехідний період, впродовж якого одночасно можуть використовуватися і паперові, і електронні книжки. Трудові книжки запроваджувалися десятки років тому, коли паперові носії інформації були єдиними на той час.

Зараз уряд переслідує кілька цілей. Головна з них – спростити доступ до інформації про стаж працівників, а також ввести систему автоматичного призначення пенсій чи інших соціальних виплат без особистого звернення людини. Іншими перевагами вважають усунення загроз загубити чи пошкодити книжку, або фальсифікувати дані у ній.

Трудова книжка, як відомо, впродовж десятиліть велася передусім для того, аби зафіксувати трудовий стаж, адже від кількості відпрацьованих років залежав розмір майбутньої пенсії. Але із 2004 року ситуація змінилася. Поняття “трудовий стаж” зникло і було перейменоване у “страховий стаж”. Для отримання пенсії рахується саме страховий стаж, й лише ті роки, місяці та дні, за які сплачені страхові внески. Ці дані й вносяться до Державного реєстру загальнообов’язкового соціального страхування. Отже, починаючи з 1 січня 2004 року, для підтвердження страхового стажу трудова книжка дійсно не потрібна.

Вся інформація про працівника є у цьому реєстрі, саме ним користується Пенсійний фонд, визначаючи стаж для пенсій. Але виникає питання, як інформація про записи у паперовій трудовій книжці, внесені до 2004 року, потраплять до реєстру. Закон передбачає, що усі дані з трудової книжки, а також інші документи, що підтверджують трудову діяльність, мають бути перенесені до реєстру як оцифровані чи скановані копії. Цей процес, за даними Пенсійного фонду, почався. Минулого року десятки тисяч громадян подали до ПФУ електронні копії книжок. Очевидно, що саме з цією метою і встановлюється 5-річний перехідний період, впродовж якого можна використовувати як паперову трудову книжку, так і електронну.

Електронні трудові книжки передусім запроваджуються для тих, хто зараз ще не думає про пенсію, а не для теперішніх пенсіонерів. Проте і викидати на смітник трудову книжку поспішати не слід. Після 5-річного терміну дані про стаж можна буде подати до Пенсійного фонду так само, як і раніше – показавши паперову книжку.

Новий закон передбачає, що після того, як працівникові “завели” електронну, паперову роботодавець має віддати на збереження її власникові. Хоча закон виглядає прогресивним, до нього є чимало застережень. Експерти наголошують, що у разі запровадження електронних трудових книжок, у реєстрі будуть зібрані відомості не лише про трудову діяльність людини, а й про навчання, стажування, сімейні відносини, лікування, міграцію. “Доцільність зберігання у масштабах країни такої детальної інформації у реєстрі – сумнівна”, – зазначають фахівці науково-експертного управління парламенту, нагадуючи, що створювався реєстр, щоб фіксувати інформацію про сплату страхових внесків.

Експерти застерігають, що унаслідок дії цього закону Пенсійний фонд отримує монополію на володіння персональною інформацією мільйонів людей. Багато працівників і роботодавців мають обмежений доступ до інтернету, а значить і до інформації в Держреєстрі.

Експерт із соціально-трудових відносин Сергій Кондрюк вважає, що запровадження електронних книжок мало б бути правом, а не обов’язком. “Назагал кажучи, той, хто хоче рахувати на рахівниці, він має право і далі так рахувати, хоч більшість людей користуватиметься сучасними технологіями”, – каже він у коментарі ВВС News Україна. “Так і з трудовими книжками. Важливо, щоби працівники мали право, а не обов’язок переводити всю інформацію про трудову діяльність в електронний формат, щоб таке право зберігалося не лише впродовж перехідного періоду”, – додає Сергій Кондрюк. Уряд каже, що електронна книжка – це захист від фальсифікацій і помилок, які у паперових часто трапляються. Але, нагадує Сергій Кондрюк, шахрайські дії в електронних системах банків, установ, у державних реєстрах – теж непоодинокі, тому від паперового обліку зовсім відмовлятися не варто.